Літинська районна рада
Літинський район, Вінницька область

Шановні керівники рад!

Переглядів: 133

В умовах динамічних змін чинного законодавства виникає значна кількість чинників, які впливають на якість і форми реалізації радами територіальних громад і їх головами власних повноважень.

Враховуючи запити членів Асоціації до юриста-консультанта секретаріату Навроцького С.П. (повна інформація на сайті), вважаємо за доцільне оприлюднити його аналіз питань сплати  земельного  податку та орендної плати  фермерськими господарствами та іншими товаровиробниками.  

Із прийняттям Закону України  від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» внесено зміни в частині плати за землю.

            Так з 1 січня 2015р. запроваджено єдиний податок (ЄП)  для сільськогосподарських  товаровиробників, в т.ч. і  для фермерських господарств, у яких питома вага від загального доходу (виручки) від реалізації власновироблених сільськогосподарських товарів за 2014 рік  становити 75% . 

            У разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах (п. 298.8.4. ст. 298 ПК України).

            Пунктом 300.1.ст.300 ПК передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

            Об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер,ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди.

             Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п.274.1.ст.274 ПК).

            Щодо ставки податку за земельні ділянки, що розташовані за межами населених пунктів, то вона встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області (п. 277.1. ст. 277 ПК).

            Розмір орендної плати, як передбачено пунктом 288.5 статті 288 ПК встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

            Податок сплачується на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (пп. 295.9.8 ПКУ).

            Щодо пільгового оподаткування земель фермерських господарств, то відповідно до пп.283.1.5 п.283.1 ст.283 Кодексу України не сплачується податок за земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень.

            Згідно п. 284.1. ст.284 ПК органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

            Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Кодексу зазначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами Податкового кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Податкового кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК).

        На завершення, як завжди, пропонуємо поділитись своїм досвідом використання вказаних вище норм чи міркуваннями щодо їх удосконалення.

З повагою

Керівник секретаріату                                                                        В.Вікалюк

(контактна особа Рудик Валерій Францович, т. 097-280-69-23, е-mail:  org.voaoms@gmail.com

« повернутися до списку новин